Консультації для батьків
Покарання та заохочення в дошкільному віці
https://docs.google.com/document/d/1tkfPs5eZohlTrAwAkGeejY5zCT-Kquow/edit
ЯК ГОВОРИТИ З ДІТЬМИ ПРО ВІЙНУ
https://docs.google.com/document/d/1yTd7EjIfRVjUhQ2t9R5gYs_vQUDEz-hN/edit
Правила для батьків: Як не допустити травмування дітей
https://docs.google.com/document/d/1eZffyqWOenQ1ou4VdCR4h0x9gSP1F3Vw/edit
ШАНОВНІ БАТЬКИ!
Щоб не допустити травмування дитини в лісі та на водоймі, пам’ятайте та виконуйте такі вимоги:
1. Під час перебування на вулиці в літній день захищайте голову дитини панамою.
2. Регулюйте перебування дитини під сонцем, щоб запобігти опікам шкіри.
3. Дозуйте перебування дитини у воді, щоб організм не переохолоджувався.
4. Не дозволяйте купатися та стрибати у воду в неперевірених місцях.
5. Не залишайте дитину без нагляду біля водойми.
6. Для купання вибирайте незасмічені місця з незасміченим дном, без водоростей та мулу.
7. Забороняйте користуватись човном, плотом без супроводу дорослих.
8. Не дозволяйте запливати на глибину, використовуючи гумовий матрац чи іграшку.
9. Не допускайте пустощів на воді (не можна зненацька лякати, утримувати один одного під водою, жартома кликати на допомогу).
10. Забороняйте ходити до лісу без супроводу дорослих.
11. Під час перебування у лісі разом з дітьми не збирайте та не вживайте незнайомі гриби, ягоди, рослини.
12. Не розводьте у лісі багаття під час посухи; при виникненні необхідності в цьому, розмістіть багаття на відкритому місці і після використання ретельно загасіть його та засипте землею.
13. Обстежте місця установки намету в лісі з метою уникнення небажаної зустрічі зі зміями, бджолами, мурахами тощо.
14. Для походу в ліс одяг дитини підбирайте таким чином, щоб оптимально захистити її від комах, кліщів та інших несподіванок.
15. Не засмічуйте навколишнє та не залишайте після себе жодних слідів свого перебування.
Як говорити з дітьми про правила мінної безпеки?
Поради від дитячого психолога
Нова реальність, в якій ми тепер живемо, вимагає від нас нових знань. Ми постійно повинні дбати про безпеку — свою та своїх дітей. А зараз ще й маємо вміти розпізнавати вибухонебезпечні предмети і знати правила поведінки з ними. Цього ж треба навчати і наших дітей.
Як почати розмову з дитиною?
- Виберіть час, коли дитина не зайнята грою чи мультфільмом.
- Оберіть місце, де б вам всім було зручно і безпечно. Чим складніша розмова чи тема, тим більш стійкою має бути наша поза, повільнішим темп розмови, і ми уважніші до реакції, зміни пози, питань дитини.
- Скажіть, що зараз ви самі вивчаєте щось абсолютно нове і дуже важливе, і попросіть дитину допомогти вам запам’ятати цю інформацію.
- Нагадайте, що зараз всі ми допомагаємо нашій армії. Ворог може завдавати шкоди, навіть, коли ми не бачимо його поруч. Ми зараз у безпеці, але нам важливо бути пильними та уважними і допомагати і собі та іншим.
- Пам'ятаєш песика Патрона? Ти знаєш, чим він займається? Він допомагає знаходити вибухонебезпечні предмети. Вибухонебезпечні – це коли існує небезпека від вибуху. Уяви, що ми проходимо підготовку разом із Патроном.
- Знаєш, які бувають небезпечні предмети? Покажіть зображення міни і запитайте, чи знає дитина, що це. Скажіть, що це міна. Спочатку краще показати ілюстрацію, а наступного разу можна показати реальне фото.
- Запитайте дитину, на що їй схожий цей предмет. Відповіді можуть бути найрізноманітніші. Вислухайте усі варіанти, а потім додайте, що цей предмет називається міна і вона дуже небезпечна. У ній захований механізм, що вибухає. Коли ви показуєте картинку, якщо дитина намагається торкнутись самого зображення вибухонебезпечного предмета, скажіть їй: «звикаймо – ні в якому разі, навіть на картинці ми не торкаємося. Не чіпай!»
- Спостерігайте за реакцією дитини, якщо ви бачите, що її поза змінилась, що м'язи напружились, дитина зачаїла подих – запропонуйте обійняти. І скажіть: «Ми зараз в безпеці. І будемо в безпеці. Ми вивчаємо це, щоб наші прогулянки були веселими і безпечними». Можна сказати дитині: «пам’ятаєш під час карантину у нас були правила – носити маску, дотримуватись дистанції. А зараз – під час війни і після війни будуть деякий час нові правила. Бути уважними і пильними».
- Розкажіть дитині, де можуть знаходитись міни. Вони можуть сховатися у траві, кущах, під деревами, біля будинків та парканів, можуть бути приклеєні до стовбурів дерев чи причаїтись у лісах, парках чи дитячих майданчиках у тих містах, де велись бойові дії.
- Вивчіть разом головне правило - не підходь, не чіпай, телефонуй 101.
Вивчіть корисну руханку
👋 Закріпіть правила безпеки в жестах: що більше каналів залучено до запам’ятовування, то кращий ефект.
Складіть ручки як бінокль та прикладіть до очей - так позначаємо бути уважними
Перехрещуємо руки біля грудей - так позначаємо не чіпаю
Витягніть руку вперед - аби позначати “не підходь”
Піднесіть долоню до вуха, аби позначити телефон
Нам усім треба бути дуже уважними. Якщо ти побачиш якийсь невідомий предмет — не підходь, не чіпай, обережно відійди назад і повідом про знахідку когось із дорослих або зателефонуй за номером 101 і рятувальники неодмінно приїдуть, щоб знешкодити предмет і знову зробити це місце безпечним для людей.
👄 Повторіть разом слова:
Не підходь. Не чіпай. Повідомляй чи телефонуй.
http://dytsadok.org.ua/upload/users_files/25180641/521dc9405ce38266453095352b3a7aa8.docx
Чи варто говорити з дитиною дошкільного віку на тему війни?
Психологи наголошують - говорити потрібно обов’язково, але краще самим розмову не починати. Якщо дитина задає питання, у жодному випадку не можна їх лишати без відповіді. Не отримавши пояснення про те, що турбує, дитина може дофантазувати, зробити хибні висновки з почутого на вулиці.
Головним для дитини є відчуття спокою та безпеки. Дітям, особливо у зоні бойових дій, потрібно наголошувати, що всі негаразди тимчасові. Розмова має бути спокійною, без підвищення голосу чи різких висловлювань. Для дітей дошкільного чи молодшого шкільного віку найбільш зрозуміла форма – ігрова. Можна використати іграшки, книги або просто розповісти казку про те, як «посварились» дві країни і тепер мають «виправляти власні помилки».
І ще одне – за будь-яких обставин не можна розділяти людей на «наших» і «не наших», навіть пояснюючи від кого тато захищає батьківщину. Розділення дітлахів «на табори» - неминуче. Вони копіюють поведінку дорослих і звертатимуть увагу на мовні ознаки або на те, у військових чи сепаратистів хочуть грати діти у дворі. Необдумані відповіді можуть призвести до замкненості та ізоляції дитини серед однолітків.
Аби згадки про війну не викликали паніку, депресію чи неадекватні дії, треба не просто розповісти дитині про бойові дії а й подивитися разом серії про те, що добро завжди переможе зло.